Олександр Гончаренко, кандидат соціологічних наук
Всі прогнози і сценарії малюють картину якщо не апокаліптичну, то вже точно передкризову. Дослідження пророкують: зниження чисельності працездатного населення РФ на 3 млн осіб в горизонті 5 років і на 7 млн - через 15 років, зріст числа пенсіонерів, прийдешній дефіцит робочої сили і т. П. Липневі дослідження Мінекономрозвитку свідчать, що дефіцит на ринку праці вже настав.
Не треба бути економістом, щоб розуміти: в ситуації браку кадрів повинні рости зарплати (як ціни на дефіцитний товар). Однак це далеко не так. Навіть побіжного погляду на ринок праці досить, щоб зрозуміти: в Росії немає дефіциту кадрів, а є величезний дефіцит робочих місць із зарплатою, яка може забезпечити людині гідне життя.
Існування величезної соціальної верстви «працюють бідняків» є реальною проблемою ринку праці в Росії. За цим ховаються не тільки непомірні апетити бізнесу, занижують заробітну плату для підтримки високого прибутку. У цієї проблеми є і чисто економічний вимір: низькі зарплати гальмують зростання, знижуючи внутрішній інвестиційний попит.
Навіщо ж шановні експерти відводять нас від проблем низької заробітної плати в сторону обговорення демографічних проблем? Мета може бути одна – виправдати на експертному рівні ряд непопулярних економічних стратегій (наприклад, підвищення пенсійного віку).
Привід для хвилювання у уряду є. Суверенні фонди Росії тануть на очах, бюджет стає хронічно дефіцитним, а сформований в гладкі роки фінансовий резерв вирішено пустити на затикання дірок Пенсійного фонду. Зняти гостроту проблеми, ймовірно, вирішено за рахунок населення – підвищивши пенсійний вік і одночасно змусивши громадян самостійно формувати пенсійні накопичення. Але люди з низькими доходами не зможуть дозволити собі додаткові пенсійні відрахування – це лише посилить проблему бідності!
Судячи з того, як завзято міністри і економісти взялися за обгрунтування підвищення пенсійного віку і усунення держави від вирішення пенсійних проблем, вирішення даного питання не за горами. Мабуть, для них модернізація економіки – завдання важке. Набагато простіше в черговий раз перекласти вирішення проблем на плечі громадян, готових ще трохи потерпіти.