Якщо запитати батьків школярів, чого ж би їм хотілося найбільше, то, напевно, майже всі скажуть – щоб їх дитина чудово навчався.
Звичайно, шкільні оцінки і заслуги в виграних олімпіадах є важливим аспектом успішності вихованця. Навчання надзвичайно сильно впливає на шкільне життя малюка, його взаємини з однокласниками, вчителями, і, остаточно, з батьками. Адже що означає успіх малюка в школі? Це не тільки заслуги самого вихованця – це загальний успіх, в якому беруть участь також предки і вчителі.
Тетяна Кузьмінова Тетяна Кузьмінова
юзер «Діти. »
Так, навчання дітей – головний біль батьків. У мене таке враження, що їх в школі взагалі не вчать.
Але от уявімо ситуацію, коли дитина намагається, а виходить у нього все досить «посередньо»: зірок з неба не хапає, в щоденнику миготять і четвірки, і трійки, час від часу навіть двійки виникають. Батьки щосили намагаються малюка «підтягнути» в навчанні, але з кожним роком це стає все складніше і складніше. Хтось махне рукою, мовляв, нічого з тебе путнього не вийде, а хтось продовжить тягти власного «середнічка». Але і в тому, і в іншому випадку предки (особливо матері) дуже близько до серця приймають невдачі малюка на навчальному терені. Виникає питання, що робити і як бути в такій ситуації батькам? Як змиритися з тим, що дитина не буде відмінником?
Як не треба виховувати відмінника
Для початку, необхідно зрозуміти, що не всі діти-відмінники досягли успіху в житті. Часто буває, що дитина світла білого не бачить через навчання, занять з репетитором, позашкільних гуртків та секцій. Про звичайних прогулянках з приятелями і мови бути не може, адже у малюка банально не вистачає часу на те, щоб просто полежати з книжкою. В результаті, деякі, закінчивши школу з відмінністю, кидають університети, так і ходять «вічними студентами», тому що не можуть себе змусити продовжувати навчання, їм набридло заучувати матеріал і хочеться відпочити від опіки батьківської, від уроків і завдань.
Крім цього, предки, що пред’являють до своїх дітей завищені вимоги, виховують в їх «синдром відмінника». Це загрожує тим, що в шкільному віці можуть початися проблеми зі сном, фізичне і психологічне виснаження, може проявлятися тривожність, плаксивість і ще багато причин, які, в остаточному підсумку, ускладнюють дитині життя. Дорослі люди, які страждають цим синдромом, не в змозі самостійно оцінити результати власної роботи, їм необхідно, щоб визнання йшло ззовні – від начальника, приятелів, батьків, в загальному, від всіх значущих фігур в їх оточенні. Ні хвали, згоди, визнання – людина починає переживати, що він щось робить не так. Крім цього, люди з «синдромом відмінника» погано реагують на критику і невдачі. Для їх це не просто маленька проблема, немає, це трагедія.
Як допомогти дитині чудово вчитися
Так невже батькам, дітки яких навчаються посередньо, варто опустити руки? Зовсім ні, адже школяр надзвичайно потребує підтримки і підтримки близьких йому людей.
Зокало Бадіна Зокало Бадіна
юзер «Діти. »
Людина повинна усвідомити, що живе для себе самого, але не для матері з батьком. Хоче навчатися і бути класним професіоналом – його право! Хоче мучитися фігньою в школі і працювати маляром – хороша професія, але не престижна.
У міру необхідності, допомагають дітям робити домашнє завдання. Саме допомагає, але не робіть роботу за їх, цим ви їм надаєте ведмежу послугу. Також не варто примушувати дітей сидіти безвилазно за уроками, примушуючи переписувати роботу раз за разом. Користі таке заняття не принесе нікому.
Крім цього, необхідно розібратися, осмислює дитина той матеріал, який він вивчав в школі. Якщо у школяра є прогалини в знаннях, то його неодмінно треба підтягнути з того предмета, з якого він відстає. Якщо прогалини в знаннях досить суворі, можна звернутися до репетиторів.
Також варто врахувати, що у малюка можливо той чи інший склад розуму, наприклад, син шанує арифметику, завдання клацає, як насіння, а ось з літературою і російською мовою у нього ну ніяк не складаються «відносини». В даному варіанті завдання батьків полягає в тому, щоб допомогти дитині зрозуміти нелюбимий предмет. Зараз не проблема знайти довідкові мат-ли з шкільних предметів, починаючи від арифметики і закінчуючи іноземною мовою.
Обов’язково хваліть дітей за будь-який позитивний результат. Між іншим, вихваляти треба не тільки молодших школярів, а й підлітків, адже вони потребують згоди батьків не менше, а швидше більше, чим діти. І не забувайте розмовляти дітям, що ви їх любите без різниці від того, які оцінки вони приносять зі школи, яких висот досягли, або яких успіхів досягли. Пам’ятайте, що лише по-справжньому щаслива людина бути може вдалий, тим більше, кожен з нас вкладаємо в слово «успішність» найрізноманітніші поняття.
Діти-середнячки – це малюсінькі працівники. Незважаючи на те, що вони досить просто ставляться до навчання і зрідка переживають через невдачі, конкретно «середнячки» здатні довго і вперто добиватися поставленої мети. Можливо, саме через це такі люди йдуть щабель за щаблем по життю, просуваються по кар’єрних сходах, можуть вирішувати складні завдання конкретно завдяки власним працьовитості.