Шипшина відноситься до роду рослин сімейства Рожеві. До речі, троянди – культурна форма шипшини, яку люди вивели в результаті тривалої селекції. Вперше вони з’явилися в Стародавньому Римі. Видів шипшини існує безліч. За різними даними, від 300 до 500. На території Російської Федерації можна зустріти близько 100 видів дикорослого шипшини, причому, багато хто з них за її межами не ростуть.
Середня тривалість життя одного куща шипшини 30-50 років. Але, зустрічаються і справжні довгожителі, вік яких становить сотні років. Вони вже більше схожі на справжні дерева, чим на чагарник. Найстаріший шипшина виявлений на території Німеччини у Собор святої Марії. Вчені навіть не можуть визначити його точний вік, називаючи різні дані – від 400 до 1 000 років. Висота цього гіганта – 14 метрів, а діаметр стовбура близько півметра.
Стародавні греки були впевнені, що плоди шипшини ніщо інше, як краплі крові богині кохання Афродіти. У слов’ян шипшина був символом молодості, любові і краси. За допомогою квіток слов’яни зупиняли кров. А розкопки древніх поселень на території сучасної Швейцарії дозволяють стверджувати, що люди вживали шипшина ще в кінці льодовикового періоду.
На Русі шипшина не тільки їли в сирому вигляді, він використовувався для приготування безлічі отворів, тому, його сушили на весь рік. Під час воєн його використовували для лікування поранених. Відваром промивали рани, щоб уникнути зараження. Даний метод застосовували і в ХХ столітті, під час Великої Вітчизняної війни. Сучасні дослідження підтверджують бактерицидні властивості плодів шипшини. Препарати, до складу яких вони входять, використовуються при лікуванні багатьох захворювань шкіри.
Шипшина також корисний при лікуванні захворювань нирок, він є ще й відмінним сечогінним засобом. Регулярне вживання цих плодів може допомогти в боротьбі із зайвою вагою, нормалізувати роботу шлунково-кишкового тракту, зміцнити імунітет. У плодах шипшини аскорбінової кислоти міститься в 50 разів більше, чим у лимоні.
У Центральній Росії шипшина цвіте в травні-червні, цвітіння триває близько трьох тижнів. З цвітінням шипшини фенологи пов’язують початок літа. Зі сходом сонця квітки розкриваються, і закриваються на заході. Це дозволяє захистити пилок від роси. Бджоли охоче збирають з квіток нектар і пилок, шипшиновий мед має приємний смак і аромат, тривалий час не кристалізується. Нектару з шипшини вдається зібрати трохи, а ось пилку набагато більше.
Більшою мірою шипшина поширений в Північній півкулі, окремі його види можна зустріти навіть у Полярного кола Але, цей чагарник досить невибагливий. Наприклад, в XIX столітті його завезли до Австралії і він відмінно там акліматизувався.
У 2011 році Канадський Королівський Монетний двір випустив срібну монету номіналом 20 доларів. Вага монети становить 31,39 г, на аверсі зображення королеви Великобританії Єлизавети II, а на реверсі гілка квітучого шипшини з кристалами Сваровські. Монету виготовлено невеликим тиражем в 10 000 примірників. А найдавніша монета із зображенням шипшини була випущена на острові Родос ще в IV-V ст. до нашої ери.
Зображення шипшини прикрашає герб канадської провінції Альберта. Сучасна версія даного герба офіційно була затверджена в 1980 році. Саме дикі троянди є квітковим символом даної провінції. Під квітами шипшини девіз – «Fortis et Liber», що в перекладі з латинської мови означає "Сильний і вільний".
Шипшина можна зустріти і в російській геральдиці. На гербі міста Северодвінську Архангельської області квітка шипшини над блакитними хвилями. Цей герб Северодвинск отримав не так давно, в 1993 році. У його розробці брала участь ціла творча група городян.
Збір плодів дикорослого шипшини є досить непростим заняттям. Гострі шипи можуть нанести серйозні рани. Правда, в природі зустрічаються, хоча і рідко, деякі сорти шипшини, абсолютно позбавлені шипів. Ось тільки корисних речовин в них набагато менше, чим в колючих "побратимів".
З шипшиною пов’язано безліч народних прикмет. Наші предки вважали, що з початком його цвітіння можна більше не побоюватися ранкових заморозків. Особливу увагу звертали на той день, коли на кущах з’являлися перші квітки. Якщо погода була похмурою, то це обіцяло велика кількість грибів майбутнім літом.
У народному календарі 6 червня було Днем шипшини. У цей день наші пращури відзначали прихід довгоочікуваного літа. Цілими сім’ями збиралися біля кущів шипшини. Дорослі вважали, що рослина додасть їм сили для нелегких літніх робіт. А дітям розповідали страшні казки, вважалося, що це прожене від дитини все "испуги", а також допоможе йому стати слухняним.