Де Москва знайде гроші на розвиток внутрішнього ринку країни
Настала осінь, але терпіти фінансове крах ми почали вже давно. У 2014-му були введені західні санкції проти Росії. Москва відповіла тим же – антісанкціямі. Хто кому дав серйознішу ляпас покаже час. Плювки західних країн в сторону Росії призвели до того, що наша країна втратила $ 160 млрд інвестицій. Сума значна, але не критична. «Після падіння цін на нафту в нашу економіку не прийшло $ 160 млрд з $ 500 млрд», – заявив два роки тому Володимир Путін. Зарубіжні партнери обмежили доступ до своїх банкам. Але $ 160 млрд з $ 500 млрд – це менше половини. Левову частку інвестицій ми отримали, навіть не дивлячись на зусилля недоброзичливців.
За словами президента Володимира Путіна, економіка Росії відносно легко переступила штучні бар’єри, поставлені деякими іноземними країнами щодо нашої економіки. Путін тоді, а це було два роки тому, додав, що пік платежів підприємств за зовнішніми боргами пройдено. Кризові явища в економіці країни – результат тільки зовнішніх, але ніяк не внутрішніх причин. Однією з таких причин став випереджаюче зростання зарплат.
Глава держави тоді додав, що падіння цін на традиційний експорт вплинуло на стан національної валюти і змусило ЦБ перейти до плаваючого курсу. Хтось це не зрозумів, хтось зрозумів, але не оцінив по достоїнству.
Ми стали більше заробляти? Звичайно, ні. Праця в Росії став дешевше, чим в Китаї. Середня зарплата росіян зараз становить $ 433 на місяць. Більше отримують не тільки китайці, але також жителі небагатих країн Східної Європи – Румунії, Сербії, Польщі.
У розвитку економіки Китай давно обігнав Росію. Його китайський ВВП в 2015 році майже на 7%, а у Росії впав на 3,7%. У перерахунку на долари російський ВВП склав приблизно $ 1,3 трлн, а в Китаї у вісім разів більше – $ 10,8 трлн.
Скажіть, що реальні зарплати населення з урахуванням інфляції практично не змінилися, а в номінальному вираженні-навіть трохи зросли. Це правда. Але, з іншого боку – реальні розташовувані грошові доходи наших співгромадян впали на 5,3%. Це пов’язано з відставанням росту пенсій від інфляції, підвищенням податкового навантаження і зростанням сум обов’язкових платежів (кредити, ЖКГ).
Убожіє населення починає менше споживати, і тим самим гальмує економіку. Кредити підтримати не можуть, тому що залишаються вкрай дорогими за світовими мірками.
Ще навесні Мінекономрозвитку запропонувало заморозити зарплати росіян до 2018 року, і за рахунок цього забезпечити економічне зростання. Це міністерство вважає одним зі сценаріїв розвитку економіки в умовах кризи. За оцінкою Банку Росії, дефіцит бюджету в 2016 році складе 3,5% при орієнтир в 3%. Для покриття дефіциту в нинішньому році будуть потрібні засоби Резервного фонду в розмірі 2,4 трлн. гривень.
Серйозно, але вимагає багато запитань. Якщо наплювати на інтереси пересічних людей, то не варто розраховувати, що подібний крок забезпечить економічне зростання. Всім буде глибоко наплювати, що робить уряд, щоб вийти з кризи. Пармераз будуть купувати в Білорусії (звичайно, польський), рибу черпати в Китаї або В’єтнамі, свинину і яловичину – брати в тій же Німеччині, обходити санкційні методи навчилися вже давно.
Так з ким ми боремося. Можливо, з самими з собою. Вважається, що дешева праця підвищує конкурентоспроможність будь-якої економіки. Він став однією з ключових складових китайського «економічного дива». У Росії на це розраховувати не доводиться. У нас первинні не люди, а інвестиції. Може є сенс спочатку повернути інвестиції, а не закривати доступ до їх повернення, а не стрибати за кожною копійкою, яку кидають нам в капелюх бездомного.