Власники професійних хокейних клубів знають, що певна частина уболівальників ходить на матчі виключно для того, щоб побачити «льодове побоїще». А якщо є попит, то буде і пропозиція, тому, в штаті команди є гравці, амплуа яких звучить незвично – «тафгай». Так називають хокеїста, головне завдання якого не атака чужих воріт, і не оборона своїх, а міцні кулаки і готовність в будь-який момент вступити в рукопашний бій.
Перед тафгаї варто кілька завдань: надання більшої видовищності матчу, залякування гравців суперника і захист своїх партнерів – висококласних гравців, що не володіють навичками рукопашного бою.
Перші хокейні бійці з’явилися, природно, в Канаді, на батьківщині хокею. Саме тут в 1905 році зафіксований перший випадок загибелі хокеїста на льоду. У провінції Онтаріо зустрічалися команди «Максвелл» і «Олександрія». Гравець «Максвелла» Аллан Лоні прямим ударів в щелепу нокаутував Олсі Лорена з «Олександрії», який звалився на лід і незабаром помер.
Деякі рекорди Дейва Шульца на прізвисько «Кувалда» не побиті до наших днів, незважаючи на те, що він покинув льодову арену сорок років тому. Правда, рекорди ці своєрідні. Хокейні статистики підрахували, що Дейв провів на лаві штрафників близько чотирьох тисяч хвилин – це 66 повних матчів. А в 1975 році встановив «вічний» рекорд НХЛ, набравши 472 штрафні хвилини за один тільки сезон. Закінчивши спортивну кар’єру, Шульц перетворився в скромного людини і навіть написав кулінарну книгу.
19 грудня 2008 року в матчі AHL (Американської хокейної ліги) зійшлися два легендарних бійця – Джеремі Яблонски і Джон Мірасті. Сутичка тривала кілька хвилин, за цей час суперники завдали один одному більше сотні ударів. Цікаво, що в сезоні 2011/2012 рр. Д. Яблонски виступав в Росії за клуб «Витязь» з Подольська. Жодної шайби він так і не закинув, але з майданчика віддалявся регулярно. В юності він поєднував хокей з аматорським боксом, де провів 201 поєдинок, здобувши в них 200 перемог.
Тафгаї зустрічаються не тільки серед польових гравців, але і воротарів. Наприклад, канадця Рона Хекстолл вважають самим агресивним воротарем в історії хокею. За будь-якого приводу він вступав в сутичку з воротарями противника, захисниками, нападниками і навіть з арбітрами, обслуговуючими матч.
Під час Суперсеріі 1972 року між СРСР – Канада професіонали вирішили залякати наших гравців. Не вийшло – в одній із сутичок Борис Михайлов поклав на лід трьох опонентів. А Філ Еспозіто вдарив по обличчю ключкою Олександра Рагуліна, розбивши йому брову. Але у відкритий бій вступити не наважився. Більш того, намагався не зустрічатися з ним на майданчику. Рагуліна канадці шанобливо прозвали «Великий Раг».
Не потрібно думати, що тафгаї – гравці з великими кулаками і невеликим інтелектом. Наприклад, Грімсон Стю, завершивши кар’єру тафгая, став юристом однієї з фірм в місті Нешвілл. Крім того, очолив Християнське братство гравців НХЛ.
А ось Боббі Фарнхем закінчив елітну приватну школу і університет, отримавши диплом спеціаліста в галузі торгівлі. Але, любов до хокею виявилася сильнішою – він підписав контракт з клубом НХЛ «Піттсбург Пінгвінз», де став тафгаєм.